голяк
ГОЛЯ́К, а́, ч., розм.
1. Голий хлопчик, юнак, чоловік.
Декілька голяків, взявшись за руки, ще й пританцьовують, мов дикунчата з якогось африканського племені (О. Гончар).
2. заст. Убога людина; злидар.
Але ти дощенту бідний, Найостанній з голяків, Так мене за тебе рідний Оддавати не схотів (Я. Щоголів);
Мандрували по всіх штатах .. Прибули в рідні краї ще більшими голяками (І. Цюпа);
Сковорода скривився. Хотів сказати, що він не пан, а теж голяк, який не має, окрім сопілки й кількох книжок, нічого (Василь Шевчук).
3. діал. Дерево без листя.
Хома, чіпляючись .. за голяки, то за пеньки, порвав .. і рукава у свити (Г. Квітка-Основ'яненко).
4. Круглий гладкий камінь; голиш.
Він [дід] поволі брав з купи поперед себе важенький круглий голяк, .. розмахував над головою й пускав. Каменюка, хуркнувши, падала між готи (І. Білик);
Камені для лазні мають бути круглої форми (голяки) і без вибоїн (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)