гонителька

Гонителька, -ки

ж.

1) Гонительница, преслѣдующая. Желех.

2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у.

3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.

Значення в інших словниках

1. гонителька — гони́телька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гонителька — -и. Жін. до гонитель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гонителька — ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель. У поемі Вергілія “Енеїда” Юнона виступає гонителькою Енея та троянців (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. гонителька — ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель.  Словник української мови в 11 томах