Значення в інших словниках
-
гонителька —
гони́телька іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гонителька —
ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель. У поемі Вергілія “Енеїда” Юнона виступає гонителькою Енея та троянців (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
гонителька —
ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель.
Словник української мови в 11 томах
-
гонителька —
Гонителька, -ки ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка