гонителька
гони́телька
-и.
Жін. до гонитель.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гонителька — гони́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гонителька — ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель. У поемі Вергілія “Енеїда” Юнона виступає гонителькою Енея та троянців (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- гонителька — ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель. Словник української мови в 11 томах
- гонителька — Гонителька, -ки ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у. Словник української мови Грінченка