1. Словник української мови у 20 томах

гонителька

ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж.

Жін. до гони́тель.

У поемі Вергілія “Енеїда” Юнона виступає гонителькою Енея та троянців (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гонителька — гони́телька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гонителька — -и. Жін. до гонитель. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гонителька — ГОНИ́ТЕЛЬКА, и, ж. Жін. до гони́тель. Словник української мови в 11 томах
  4. гонителька — Гонителька, -ки ж. 1) Гонительница, преслѣдующая. Желех. 2) Ганяющаяся за чѣмъ, любительница чего. Я на ті оселедці не гонителька. Пирят. у. 3) Шалунья, непосѣда. Брацл. у. Словник української мови Грінченка