гортанка —
горта́нка іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
гортанка —
-и, ж., діал. Кадик. || Горлянка.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гортанка —
ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик. У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Л. Мартович); // Горло. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів).
Словник української мови у 20 томах
гортанка —
ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А.
Словник синонімів української мови
гортанка —
ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик. У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Март., Тв., 1954, 379); // Горлянка. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (Ков., Тв., 1958, 38).
Словник української мови в 11 томах