гортанка
ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик.
У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Март., Тв., 1954, 379);
// Горлянка.
Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (Ков., Тв., 1958, 38).
Словник української мови (СУМ-11)