гортанний

ГОРТА́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до горта́нь.

Гортанні м’язи.

2. Який утворюється в гортані (про звуки).

У складі першої «основної» групи фонем маємо — відповідно до місця творення та найактивнішого органу — звуки: 1) губні..; 2) язичні.. і задньоязичні..; 3) гортанні (фарингальні) (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 144)

Горта́нний го́лос (крик) — низький голос (крик).

У неї був глибокий гортанний голос, низьке контральто. — Кармен тобі в опері співати, — не раз сміялися товариші (Собко, Матв. затока, 1962, 9);

Гортанний крик їх [журавлів] долинав до землі бентежним покликом (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 3).

3. Який має багато звуків, що утворюються в гортані.

Усман.. теж щось гукає їй у відповідь на своїй гортанній, нікому тут не зрозумілій мові (Гончар, Маша.., 1959, 9).

Значення в інших словниках

1. гортанний — горта́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гортанний — -а, -е. 1》 Прикм. до гортань. Гортанні м'язи. 2》 Який утворюється в гортані (про звуки). 3》 Який має багато звуків, що утворюються в гортані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гортанний — ГОРТА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до горта́нь. По боках шийної частини стравоходу проходять поворотний гортанний нерв і сонна артерія (з навч. літ.); Гортанні м'язи. 2. Який утворюється в гортані (про звуки).  Словник української мови у 20 томах
4. гортанний — ГОРТА́ННИЙ лінгв. (про звуки, які утворюються в гортані), ГЛО́ТКОВИ́Й, ФАРИНГА́ЛЬНИЙ.  Словник синонімів української мови
5. гортанний — Горта́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)