гортанний
ГОРТА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до горта́нь.
Гортанні м’язи.
2. Який утворюється в гортані (про звуки).
У складі першої «основної» групи фонем маємо — відповідно до місця творення та найактивнішого органу — звуки: 1) губні..; 2) язичні.. і задньоязичні..; 3) гортанні (фарингальні) (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 144)
Горта́нний го́лос (крик) — низький голос (крик).
У неї був глибокий гортанний голос, низьке контральто. — Кармен тобі в опері співати, — не раз сміялися товариші (Собко, Матв. затока, 1962, 9);
Гортанний крик їх [журавлів] долинав до землі бентежним покликом (Тулуб, Людолови, 1, 1957, 3).
3. Який має багато звуків, що утворюються в гортані.
Усман.. теж щось гукає їй у відповідь на своїй гортанній, нікому тут не зрозумілій мові (Гончар, Маша.., 1959, 9).
Значення в інших словниках
- гортанний — горта́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- гортанний — -а, -е. 1》 Прикм. до гортань. Гортанні м'язи. 2》 Який утворюється в гортані (про звуки). 3》 Який має багато звуків, що утворюються в гортані. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гортанний — ГОРТА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до горта́нь. По боках шийної частини стравоходу проходять поворотний гортанний нерв і сонна артерія (з навч. літ.); Гортанні м'язи. 2. Який утворюється в гортані (про звуки). Словник української мови у 20 томах
- гортанний — ГОРТА́ННИЙ лінгв. (про звуки, які утворюються в гортані), ГЛО́ТКОВИ́Й, ФАРИНГА́ЛЬНИЙ. Словник синонімів української мови
- гортанний — Горта́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)