1. Словник української мови в 11 томах

гортанка

ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик.

У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Март., Тв., 1954, 379);

// Горлянка.

Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (Ков., Тв., 1958, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гортанка — горта́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гортанка — -и, ж., діал. Кадик. || Горлянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гортанка — ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик. У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Л. Мартович); // Горло. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  4. гортанка — ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Словник синонімів української мови
  5. гортанка — Гортанка, -ки ж. = горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57. Словник української мови Грінченка