гортанка
ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Головко); Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів).
КАДИ́К (випнута хрящова частина гортані), АДА́МОВЕ Я́БЛУКО, БОРЛА́К розм., БОРЛА́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. На довгій хрящуватій шиї гостро випинається кадик (О. Гончар); Олексій п'є воду, високо задерши голову, аж гостре адамове яблуко ходить під шкірою, наче якийсь маленький шатун (В. Кучер); Вузькі плечі, довга шия і гострий борлак робили його нескладно довгим (П. Колесник); У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов груша (Лесь Мартович).
Значення в інших словниках
- гортанка — горта́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- гортанка — -и, ж., діал. Кадик. || Горлянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гортанка — ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик. У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Л. Мартович); // Горло. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
- гортанка — ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик. У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Март., Тв., 1954, 379); // Горлянка. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (Ков., Тв., 1958, 38). Словник української мови в 11 томах
- гортанка — Гортанка, -ки ж. = горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57. Словник української мови Грінченка