гортанка
ГОРТА́НКА, и, ж., діал.
Кадик.
У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Л. Мартович);
// Горло.
Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (С. Ковалів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гортанка — горта́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- гортанка — -и, ж., діал. Кадик. || Горлянка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гортанка — ГО́РЛО (передня частина шиї, в середині якої знаходиться початок стравоходу і дихальних шляхів), ГОРЛЯ́НКА розм., ГОРТА́НКА діал. Сухий кусок горло дере (прислів'я); — Хіба ж полізе шматок у горлянку? (А. Словник синонімів української мови
- гортанка — ГОРТА́НКА, и, ж., діал. Кадик. У нього була довга шия, а гортанка виставала на ній, немов грушка (Март., Тв., 1954, 379); // Горлянка. Куди чоловік не потелепав би за тими крейцарищами, аби тілько деруном як гортанку загатити (Ков., Тв., 1958, 38). Словник української мови в 11 томах
- гортанка — Гортанка, -ки ж. = горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57. Словник української мови Грінченка