горсточка

ГО́РСТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до го́рстка.

Нiщо не могло зробити їй бiльше приємностi, як горсточка насiння, випрохана в путящої хазяйки або зароблена на поденному (М. Коцюбинський);

Там зiрву бiлоцвiт, тут – горсточку синьо-жовтих браткiв (Р. Федорів);

Мистецтво повинно належати народу, а не горсточці перевтомлених культурою гурманів-неврастеніків! (С. Процюк);

* У порівн. – Ну, жаль тобі розказати для всіх? – .. попрохала його задерикувата, акуратна, мов горсточка льону, Христина Гордієнко (М. Стельмах).