гортанний

ГОРТА́ННИЙ, а, е.

1. Прикм. до горта́нь.

По боках шийної частини стравоходу проходять поворотний гортанний нерв і сонна артерія (з навч. літ.);

Гортанні м'язи.

2. Який утворюється в гортані (про звуки).

Літера “г” передає на письмі гортанний щілинний приголосний звук (з навч. літ.).

3. Для якого характерні звуки, що утворюються в гортані.

Наступний ранок розпочався, як завжди, різким гортанним криком дозорців та дошкульними ударами гарапника (В. Малик);

Усман .. теж щось гукає їй у відповідь на своїй гортанній, нікому тут не зрозумілій мові (О. Гончар);

* Образно. Гусне вечір сурою корана [корану], і в яру струмка гортанний звук (В. Стус).

Значення в інших словниках

1. гортанний — горта́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гортанний — -а, -е. 1》 Прикм. до гортань. Гортанні м'язи. 2》 Який утворюється в гортані (про звуки). 3》 Який має багато звуків, що утворюються в гортані.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гортанний — ГОРТА́ННИЙ лінгв. (про звуки, які утворюються в гортані), ГЛО́ТКОВИ́Й, ФАРИНГА́ЛЬНИЙ.  Словник синонімів української мови
4. гортанний — Горта́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гортанний — ГОРТА́ННИЙ, а, е. 1. Прикм. до горта́нь. Гортанні м’язи. 2. Який утворюється в гортані (про звуки). У складі першої «основної» групи фонем маємо — відповідно до місця творення та найактивнішого органу — звуки: 1) губні..; 2) язичні.. і задньоязичні..  Словник української мови в 11 томах