горщатко

Горща, -щати

с. Горшочекъ. Щоб я не ходила по селі з горщатком. Чуб. V. 1105. скидати горща. Ставить сухія банки. ум. горщатко.

Значення в інших словниках

1. горщатко — горща́тко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. горщатко — -а, с. Пестл. до горща.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горщатко — ГОРЩА́ТКО, а, с. Зменш. до горща́. Мелася маленька .. розбила два горщатка і одну мисочку (Марко Вовчок); На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
4. горщатко — див. горщик  Словник синонімів Вусика
5. горщатко — Горща́тко, -ка, -ку, в -тку; -ща́тка, -ща́ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. горщатко — ГОРЩА́ТКО, а, с. Пестл. до горща́. Мелася маленька.. розбила два горщатка і одну мисочку (Вовчок, І, 1955, 340); На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (Донч., V, 1957, 68).  Словник української мови в 11 томах