горщатко
ГОРЩА́ТКО, а, с. Пестл. до горща́.
Мелася маленька.. розбила два горщатка і одну мисочку (Вовчок, І, 1955, 340);
На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (Донч., V, 1957, 68).
Словник української мови (СУМ-11)ГОРЩА́ТКО, а, с. Пестл. до горща́.
Мелася маленька.. розбила два горщатка і одну мисочку (Вовчок, І, 1955, 340);
На верхівці пенька чорніло щось кругле, схоже на горщатко (Донч., V, 1957, 68).
Словник української мови (СУМ-11)