горювати
Горюва́ти, -рю́ю, -єш
гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горюється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.
Словник української мови Грінченка