Великий тлумачний словник сучасної мови

горювати

горюва́ти

-юю, -юєш, недок.

Зазнавати почуття журби, суму; сумувати, печалитися.

|| за ким, по кому. Сумувати, тужити через відсутність кого-небудь, втрату когось.

|| Жити в горі; бідувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. горювати — горюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. горювати — Сумувати, журитися, смутитися; (за ким) тужити, засмучуватися <�вдаватися в тугу> через кого; (у злиднях) бідувати, поневірятися.  Словник синонімів Караванського
  3. горювати — 1. банувати, забанувати, побанувати, убанувати, журитися, зажурюватися, зажуритися, скімліти, заскімліти, поскімліти, скніти, заскніти, поскніти, проскніти, сумувати, засумовувати, засумувати, пересумовувати, пересумувати, посумувати, тужити, затужити...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. горювати — ГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Зазнавати почуття журби, суму; сумувати, печалитися. Одного вечора .. удова Кармелиха прилягла у своїй хатці й лежачи думала та горювала, що то за біда така з її Івасем (Марко Вовчок); А в Путивлі кряче віща птиця.  Словник української мови у 20 томах
  5. горювати — див. бідувати; жити; журитися  Словник синонімів Вусика
  6. горювати — БІДУВА́ТИ (жити в біді, горі; зазнавати біди, горя), ГОРЮВА́ТИ підсил. Професор Стожар бідував без дочки (І. Нехода); — І дивні ті люди: бідує, горює, гине з голоду, а нічого не радить собі, не запобігає лихові (М. Коцюбинський). — Пор. натерпі́тися, 1. поневіря́тися.  Словник синонімів української мови
  7. горювати — Горюва́ти, -рю́ю, -рю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. горювати — ГОРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Зазнавати почуття журби, суму; сумувати, печалитися. Одного вечора .. удова Кармелиха прилягла у своїй хатці й лежачи думала та горювала, що то за біда така з її Івасем (Вовчок, І, 1955, 348); А в Путивлі кряче віща птиця.  Словник української мови в 11 томах
  9. горювати — Горюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Горевать, печалиться, бѣдствовать. Горювала я з тобою і без тебе буду. Мет. 103. Та мені докучило в світі горюючи. н. п. Употребляется возвратная форма безлично: горюється. Черниг. Не так живеться, як горюється. Мет. 246.  Словник української мови Грінченка