господній —
[господ(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
господній —
-я, -є. Прикм. до Господь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
господній —
ГОСПО́ДНІЙ, я, є, ГОСПО́ДЕНЬ, дня, днє (з великої літери). Прикм. до Госпо́дь. Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі (Біблія. Пер. І. Огієнка); На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці... Заробітку ніякого, грошей немає ..
Словник української мови у 20 томах
господній —
Бо́жий (Госпо́дній, Христо́вий) слуга́, рел. Представник духовенства. (Матушка гуменя:) Жду я від неї вірної Господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний); (Єпископ:) В такому стані взять його не можу (до диякона).
Фразеологічний словник української мови
господній —
ГОСПО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до госпо́дь. На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці… Заробітку ніякого, грошей немає.. Біда, кара господня! (Мирний, III, 1954, 7); [Гаврило:] Тривожні небеса господні (Корн., І, 1955, 230).
Словник української мови в 11 томах