Орфографічний словник української мови

господній

госпо́дній

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. господній — Божий; пор. БОЖЕСТВЕННИЙ.  Словник синонімів Караванського
  2. господній — [господ(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. господній — -я, -є. Прикм. до Господь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. господній — ГОСПО́ДНІЙ, я, є, ГОСПО́ДЕНЬ, дня, днє (з великої літери). Прикм. до Госпо́дь. Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі (Біблія. Пер. І. Огієнка); На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці... Заробітку ніякого, грошей немає ..  Словник української мови у 20 томах
  5. господній — Бо́жий (Госпо́дній, Христо́вий) слуга́, рел. Представник духовенства. (Матушка гуменя:) Жду я від неї вірної Господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний); (Єпископ:) В такому стані взять його не можу (до диякона).  Фразеологічний словник української мови
  6. господній — ГОСПО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до госпо́дь. На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці… Заробітку ніякого, грошей немає.. Біда, кара господня! (Мирний, III, 1954, 7); [Гаврило:] Тривожні небеса господні (Корн., І, 1955, 230).  Словник української мови в 11 томах
  7. господній — Господній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9.  Словник української мови Грінченка