господь

Господь, господа

м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. хай господь милує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. ум. господенько, господонько. Ей, змилуйся, Господеньку! Чуб. І. 156. Крий, Господоньку! Гн. II. 68.

Значення в інших словниках

1. господь — див. БОГ.  Словник синонімів Караванського
2. Господь — Бог, Біг, Всевишній, Отець Небесний, Творець Всесвіту, Владика Неба і Землі  Словник чужослів Павло Штепа
3. Господь — Господа, ч. Одна з назв Бога у християн. || у знач. виг. [О] Господи — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. Прости, Господи у знач. вставн. сл. — указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. Хай Господь милує — уживається у знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. господь — ГОСПО́ДЬ, Го́спода, ч., (з великої літери). Одне з найменувань Бога у Біблії, у християнстві. Я Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Мій любий краю неповинний!...  Словник української мови у 20 томах
5. Господь — Госпо́дь іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
6. Господь — Господь : ◊ Господь говори́в до Яда́ма по-ру́ськи, Яда́м до Е́ви — поче́ськи, а ді́дько до Е́ви — по-по́льськи народні спостереження про різні мови: Інтересна характеристика ріжних язиків.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. господь — Господи вишній, чи я в тебе лишній, чи я коли в церкві бував, чи я коли коршму минав. Іронія з п'яниці, який бідує. Господи, за що ти мене караєш : чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. Господь — див. Бог  Словник синонімів Вусика
9. Господь — бог (Госпо́дь) зна що таке́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).  Фразеологічний словник української мови
10. Господь — БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк.  Словник синонімів української мови
11. господь — Госпо́дь, го́спода, -деві, -дом, -споди!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. господь — ГОСПО́ДЬ, го́спода, ч. Одна з назв бога у християн. Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? (Шевч., II, 1953, 327); // у знач. виг. [о] го́споди — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади.  Словник української мови в 11 томах