Значення в інших словниках
-
Господь —
Бог, Біг, Всевишній, Отець Небесний, Творець Всесвіту, Владика Неба і Землі
Словник чужослів Павло Штепа
-
Господь —
Господа, ч. Одна з назв Бога у християн. || у знач. виг. [О] Господи — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади. Прости, Господи у знач. вставн. сл. — указує на різкість висловлювання, судження і т. ін. Хай Господь милує — уживається у знач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
господь —
ГОСПО́ДЬ, Го́спода, ч., (з великої літери). Одне з найменувань Бога у Біблії, у християнстві. Я Господа буду хвалити за Його правдою, і буду виспівувати Ймення Всевишнього Господа! (Біблія. Пер. І. Огієнка); Мій любий краю неповинний!...
Словник української мови у 20 томах
-
Господь —
Госпо́дь іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
Господь —
Господь : ◊ Господь говори́в до Яда́ма по-ру́ськи, Яда́м до Е́ви — поче́ськи, а ді́дько до Е́ви — по-по́льськи народні спостереження про різні мови: Інтересна характеристика ріжних язиків.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
господь —
Господи вишній, чи я в тебе лишній, чи я коли в церкві бував, чи я коли коршму минав. Іронія з п'яниці, який бідує. Господи, за що ти мене караєш : чи я горілки не п’ю, чи я жінки не б’ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
Господь —
див. Бог
Словник синонімів Вусика
-
Господь —
бог (Госпо́дь) зна що таке́. Невідомо що; щось неймовірне. — Маша! Прошу тебе звернути увагу вчительки нашої на те, як балакають наші діти!.. Се Бог зна що таке… се ні на що не схоже… (М. Коцюбинський).
Фразеологічний словник української мови
-
Господь —
БОГ (БІГ рідко) (за релігійними уявленнями, надприродна істота, що створила світ і керує ним), ГОСПО́ДЬ, ГОСПО́ДЬ БОГ, ПАН БОГ, ТВОРЕ́ЦЬ книжн., ТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СОТВОРИ́ТЕЛЬ церк., СПАСИ́ТЕЛЬ церк., ВСЕВИ́ШНІЙ (УСЕВИ́ШНІЙ) церк.
Словник синонімів української мови
-
господь —
Госпо́дь, го́спода, -деві, -дом, -споди!
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
господь —
ГОСПО́ДЬ, го́спода, ч. Одна з назв бога у християн. Вкраїно! Мій любий краю неповинний! За що тебе господь кара, Карає тяжко? (Шевч., II, 1953, 327); // у знач. виг. [о] го́споди — уживається для вираження подиву, нетерпіння, досади.
Словник української мови в 11 томах
-
господь —
Господь, господа м. Богъ, Господь. Прихиляйся, дівчинонько, а до Господа Бога. Мет. 106. Господи, помилуй, або дай що! Ном. хай господь милує. Боже сохрани! Ном. № 5138. Так їй схотілось пить, що Господи! — сильно захотѣлось пить. Рудч. Ск. II. 57. ум.
Словник української мови Грінченка