гоїти

Гоїти, гою, -їш

гл. О ранѣ: лѣчить, заживлять. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.

Значення в інших словниках

1. гоїти — го́їти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гоїти — Лікувати, виліковувати, ур. цілити, ЗЦІЛЯТИ; (рану) заліковувати.  Словник синонімів Караванського
3. гоїти — гою, гоїш, недок., перех. 1》 Заліковувати пошкодження на тілі. 2》 кого, рідко. Те саме, що лікувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гоїти — ГО́ЇТИ, го́ю, го́їш, недок. 1. що. Заліковувати ушкодження, рани на тілі. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни І рани вмів гоїти, біль втишать (І. Франко); Ганна Лавренко ..  Словник української мови у 20 томах
5. гоїти — ГО́ЇТИ (виліковувати пошкодження на тілі), ЗАГО́ЮВАТИ, ЗАЖИВЛЯ́ТИ, ЗГО́ЮВАТИ діал.; ЗАЛІКО́ВУВАТИ (за допомогою ліків, лікування); ПІДГО́ЮВАТИ (трохи, частково). — Док.: заго́їти, заживи́ти, залікува́ти, підго́їти.  Словник синонімів української мови
6. гоїти — Го́їти, го́ю, го́їш, го́їть, го́їмо, го́їте, го́ять; гой, го́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гоїти — ГО́ЇТИ, го́ю, го́їш, недок., перех. 1. Заліковувати пошкодження на тілі. Кликнули брата Агапіта живо, Що силу трав, які кругом росли, І соків знав таємні переміни І рани вмів гоїти, біль втишать (Фр., XIII, 1954, 283); Ганна Лавренко..  Словник української мови в 11 томах