гранчастий

Гранчастий, -а, -е

Многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25.

Значення в інших словниках

1. гранчастий — гранча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гранчастий — -а, -е. Який має грані, з гранями (див. грань I 2)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гранчастий — ГРАНЧА́СТИЙ, а, е. Який має грані, з гранями (див. грань¹ 2). Проміння од свічок .. блищало веселими іскрами на гранчастій різаній затичці, на чистих, прозорих боках графина (І. Нечуй-Левицький); Гречка .. вже відцвітала.  Словник української мови у 20 томах
4. гранчастий — Гранча́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гранчастий — ГРАНЧА́СТИЙ, а, е. Який має грані, з гранями ( див. грань¹ 2). Проміння од свічок.. блищало веселими іскрами на гранчастій різаній затичці, на чистих, прозорих боках графина (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах