Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гранчастий —
гранча́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
гранчастий —
ГРАНЧА́СТИЙ, а, е. Який має грані, з гранями (див. грань¹ 2). Проміння од свічок .. блищало веселими іскрами на гранчастій різаній затичці, на чистих, прозорих боках графина (І. Нечуй-Левицький); Гречка .. вже відцвітала.
Словник української мови у 20 томах
гранчастий —
Гранча́стий, -та, -те
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гранчастий —
ГРАНЧА́СТИЙ, а, е. Який має грані, з гранями ( див. грань¹ 2). Проміння од свічок.. блищало веселими іскрами на гранчастій різаній затичці, на чистих, прозорих боках графина (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
гранчастий —
Гранчастий, -а, -е Многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25.
Словник української мови Грінченка