грати

Грати, граю, -єш

гл.

1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092.

2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. І. 23.

3) грати весілля. Играть свадьбу. Дай, Боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262.

4) Дѣлать быстрыя, рѣзвыя движенія напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла.... Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. І. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. ІІІ. 281. грати конем. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. І. 6. риба грає. Рыба выбрасывается на поверхность воды.

5) язиком грати. Льстить, пресмыкаться.

6) море грає. Море бушуетъ. У неділю вранці-рано сине море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6.

7) сонце, зірниця, місяць грає. Влестить, играетъ. ХС. І. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. І. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. І. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41.

8) грати в дзвони. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. І. 64.

9) О медѣ, пивѣ: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль.... що у пиві грає. АД. II. 77.

Значення в інших словниках

1. грати — У що (музичні твори) виконувати на чім, награвати, розм.: (енергійно, переважно до танцю) витинати, шкварити, різати, зневажл. (невміло) цигикати, пигикати, бренькати, ірон. пиляти; (на сцені) зображати, виконувати; (брати участь у якійсь забаві) гратися, бавитися, гуляти.  Словник синонімів Полюги
2. грати — гра́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. грати — (музику) музичити, (гопака) сил. різати, нарізувати; (на скрипку) зн. пиляти, цигикати, терликати, (на трубу) трубити, (на бандуру) вдаряти по струнах; (на нерви) псувати що; (з вогнем) гратися; (у карти) дутися, різатися; (дурня) ВДАВАТИ...  Словник синонімів Караванського
4. грати — граю, граєш, недок. 1》 перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який-небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. грати — ГРА́ТИ, гра́ю, гра́єш, недок. 1. що, на чому, рідше на що і без прям. дод. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. грати — гра́ти: ◊ авс, музи́ка не гра́є → авс ◊ всьо (все) гра́є все добре, чудово (ст): Ясько... легко повернув голову і пробурмотів: “То добре. Всьо грає” (Тарнавський...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. грати — Або грай, або гроші вертай. Жартують до музикантів, як ті відпочивають. Грай музико, бо. ти звик, дери лико, роби смик. Жарт із музик. Грай ти, Матвію, бо я не вмію. Насміх, коли чоловік негоден зробити звичайного діла.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. грати — (-аю, -аєш) недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт. Дивишся на неї і подумки граєш її у всі діри (Синопсис станіславський необов'язковий).  Словник жарґонної лексики української мови
9. грати — I (на інструменті), бренькати, бреньчати, бринькати, бринькотати, бринькотіти, бриньчати, вигравати, витинати, затинати, награвати, нашкварювати, пиляти, підгравати, програвати, різати, тнути, тяти, утинати, цигикати, чиргикати...  Словник синонімів Вусика
10. грати — бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х. Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному настрої. Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)...  Фразеологічний словник української мови
11. грати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
12. грати — Гра́ти, гра́ю, гра́єш; грай, гра́ймо  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
13. грати — ГРА́ТИ¹, грат, мн. Переплетення металевих (зрідка дерев’яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон грати, розвалити мури та вивести її з них у ширший світ (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах