грати

гра́ти:

◊ авс, музи́ка не гра́є → авс

◊ всьо (все) гра́є все добре, чудово (ст): Ясько... легко повернув голову і пробурмотів: “То добре. Всьо грає” (Тарнавський З.); – Нема ж чого боятися, це ж ніяка “липа”, – заспокоював сам себе, – все “грає” (Лисяк)||шафа грає; шафа грає, а бамбетель скаче

◊ гра́ти вар'я́та → вар'ят

◊ гра́ти гре́ка → грек

◊ гра́ти кобі́ту → кобіта

◊ гра́ти на люфт → люфт

◊ гра́ти на не́рвах → нерви

◊ гра́ти ро́лю → роля

◊ гра́ти як стара́ ша́фа → шафа

◊ мармелі́ка гра́ти → мармелік

◊ на би́ку гра́ти → бик

◊ фація́та гра́ти → фаціята

◊ ша́фа гра́є → шафа

Значення в інших словниках

1. грати — У що (музичні твори) виконувати на чім, награвати, розм.: (енергійно, переважно до танцю) витинати, шкварити, різати, зневажл. (невміло) цигикати, пигикати, бренькати, ірон. пиляти; (на сцені) зображати, виконувати; (брати участь у якійсь забаві) гратися, бавитися, гуляти.  Словник синонімів Полюги
2. грати — гра́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. грати — (музику) музичити, (гопака) сил. різати, нарізувати; (на скрипку) зн. пиляти, цигикати, терликати, (на трубу) трубити, (на бандуру) вдаряти по струнах; (на нерви) псувати що; (з вогнем) гратися; (у карти) дутися, різатися; (дурня) ВДАВАТИ...  Словник синонімів Караванського
4. грати — граю, граєш, недок. 1》 перех. і без додатка, неперех., на чому – що. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). || Виконувати який-небудь музичний твір (про оркестр, радіолу і т. ін.). || перен., на чому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. грати — ГРА́ТИ, гра́ю, гра́єш, недок. 1. що, на чому, рідше на що і без прям. дод. Виконувати що-небудь на музичному інструменті (про людину). У неділю на селі, У оранді на столі Сиділи лірники та грали По шелягу за танець (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. грати — Або грай, або гроші вертай. Жартують до музикантів, як ті відпочивають. Грай музико, бо. ти звик, дери лико, роби смик. Жарт із музик. Грай ти, Матвію, бо я не вмію. Насміх, коли чоловік негоден зробити звичайного діла.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. грати — (-аю, -аєш) недок., кого; мол. Здійснювати статевий акт. Дивишся на неї і подумки граєш її у всі діри (Синопсис станіславський необов'язковий).  Словник жарґонної лексики української мови
8. грати — I (на інструменті), бренькати, бреньчати, бринькати, бринькотати, бринькотіти, бриньчати, вигравати, витинати, затинати, награвати, нашкварювати, пиляти, підгравати, програвати, різати, тнути, тяти, утинати, цигикати, чиргикати...  Словник синонімів Вусика
9. грати — бі́сики гра́ють (стриба́ють, рідше іскря́ться і т. ін.) в оча́х. Хто-небудь веселий, перебуває в піднесеному настрої. Неля хотіла ще щось додати, але… прикусила нижню губу і вмовкла, тільки в очах її грали бісики (З газети)...  Фразеологічний словник української мови
10. грати — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил.  Словник синонімів української мови
11. грати — Гра́ти, гра́ю, гра́єш; грай, гра́ймо  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. грати — ГРА́ТИ¹, грат, мн. Переплетення металевих (зрідка дерев’яних) прутів, штаб і т. ін., що використовується для загорожі. Він тільки один був такий, що міг здійняти з вікон грати, розвалити мури та вивести її з них у ширший світ (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
13. грати — Грати, граю, -єш гл. 1) Играть на инструментѣ. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть въ какую либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. І. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала.  Словник української мови Грінченка