греблиця —
гребли́ця іменник жіночого роду діал.
Орфографічний словник української мови
греблиця —
-і, ж., діал. Скребло, скребниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
греблиця —
СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його..
Словник синонімів української мови
греблиця —
ГРЕБЛИ́ЦЯ, і, ж., діал. Скребло, скребниця. Довга шерсть її [конини] не знала греблиці і щітки, а грива росла, як хотіла (Коб., До світа, 1905, 73).
Словник української мови в 11 томах