греблиця

СКРЕБНИ́ЦЯ (ШКРЕБНИ́ЦЯ) (металева щітка для чищення коней), СКРЕБЛО́, ШКРЕБО́К, ГРЕБЛИ́ЦЯ діал., ГРЕ́БЛО́ діал., ЗГРЕ́БЛО діал. Омелян Кирилович показав, як треба чистити лошат, і потім дав кожному школяреві по скребниці (І. Багмут); Батько його.. робив у радгоспній майстерні шкребниці та залізні щітки для ферм (О. Гончар); Хлопчики старанно чистили партизанських коней.. — Ось сам би взяв скребло та й пройшовся б разок (Ю. Збанацький); Давайте перше згребла покупуємо (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. греблиця — гребли́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. греблиця — -і, ж., діал. Скребло, скребниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. греблиця — ГРЕБЛИ́ЦЯ, і, ж., діал. Скребло, скребниця. Довга шерсть її [конини] не знала греблиці і щітки, а грива росла, як хотіла (Коб., До світа, 1905, 73).  Словник української мови в 11 томах
4. греблиця — Греблиця, -ці ж. Скребница. Вх. Зн. 12.  Словник української мови Грінченка