м. Птица, грифъ. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
грип —
грип іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
грип —
-у, ч. Гостроінфекційна хвороба, що вражає перев. органи дихання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
грип —
У, ч., комп. Вірус. На компі якийсь грип завівся.
Словник сучасного українського сленгу
грип —
(франц. grippe, від російського хрип) гостроінфекційне захворювання, спричинюється вірусом, що буває кількох типів. Передається крапельно-повітряним шляхом.
Словник іншомовних слів Мельничука
грип —
Гостра вірусна хвороба, спричинена вірусами г. (тип А, В і С); перебіг різний, від легкого до важкого (трапляються летальні випадки); кашель, нежить, лихоманка; бувають епідемії і навіть пандемії г.
Універсальний словник-енциклопедія
грип —
ГРИП (інфекційна хвороба, яка вражає переважно органи дихання), ІНФЛЮЕ́НЦА (ІНФЛУЕ́НЦА) заст.; ІСПА́НКА (важка форма). — У нас фізик у школі захворів. Вірус. Азіатський грип (В.
Словник синонімів української мови
грип —
ГРИП, у, ч. Гостроінфекційна хвороба, що вражає перев. органи дихання і супроводиться загальним отруєнням організму. СРСР увійшов до міжнародної організації по боротьбі з грипом (Наука.., 3,1959, 32); Кілька днів хворів Юрій Маценко грипом, але йому не лежалося (Автом., Щастя.., 1959, 160).
Словник української мови в 11 томах