грядочка

Грядка, -ки

ж.

1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ном. № 10957. Угор. ум. грядочка. Чуб. ІІІ. 121.

2) = гряда 2. МУЕ. III. 47.

3) = гряда 4. Шух. І. 97, 98.

4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!... І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. Сим. 198.

5) сягнути в чужу грядку. Сойтись съ чужой женой. Вх. Зн. 68.

Значення в інших словниках

1. грядочка — гря́дочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гря́дочки  Орфографічний словник української мови
2. грядочка — -и, ж. Зменш. до грядка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. грядочка — ГРЯ́ДОЧКА, и, ж. Зменш. до гря́дка. Он і грядочка з квітками — така малесенька, а чого там тільки нема, і чорнобривці, і тоя, і любисток, і рута (Л. Укр., III, 1952, 493).  Словник української мови в 11 томах