губерець

Губерець, -рця

м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.

Значення в інших словниках

1. губерець — -рця, ч., заст. Губернський чиновник.  Великий тлумачний словник сучасної мови