губерець
Губерець, -рця
м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- губерець — -рця, ч., заст. Губернський чиновник. Великий тлумачний словник сучасної мови