губерець

губе́рець

-рця, ч., заст.

Губернський чиновник.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губерець — Губерець, -рця м. Губернскій чиновникъ. Котл. МЧ. 432. Ой до мене губерець підсипавсь. Котл. МЧ. 475. Словник української мови Грінченка