гулькнути
Гулькнути, -кну, -неш
гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176.
2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор.
3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Словник української мови ГрінченкаГулькнути, -кну, -неш
гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176.
2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор.
3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор.
Словник української мови Грінченка