гулькнути
ГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко, спритно проникнути куди-небудь, зникнути десь.
Я помітив в кількох кроках легенький плюскіт. Було таке враження, наче якісь істоти блискавично гулькнули в воду (Донч., II, 1956, 477).
Словник української мови (СУМ-11)