гульки

ГУ́ЛЬКИ, льок, мн., розм. Те саме, що гу́лі¹.

А гульки, кажуть, доведуть, що й попоїсти не дадуть (Манж., Тв., 1955, 64);

— І сорома тобі нема, — озвалась мати, — тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові!.. (Свидн., Люборацькі, 1955, 75);

Буркнув [Лобода]: — Що за гульки на роботі? (С. Ол., Вибр., 1959, 217).

Значення в інших словниках

1. гульки — гу́льки множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. гульки — -льок, мн., розм. Те саме, що гулі I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гульки — див. веселощі; гульба  Словник синонімів Вусика
4. гульки — ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.  Словник синонімів української мови