1. Словник української мови в 11 томах

гулькнути

ГУ́ЛЬКНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко, спритно проникнути куди-небудь, зникнути десь.

Я помітив в кількох кроках легенький плюскіт. Було таке враження, наче якісь істоти блискавично гулькнули в воду (Донч., II, 1956, 477).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гулькнути — гу́лькнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гулькнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко, спритно проникнути куди-небудь, зникнути десь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гулькнути — див. тікати Словник синонімів Вусика
  4. гулькнути — Гулькнути, -кну, -неш гл. Юркнуть, нырнуть, внезапно появиться. Так і гулькнув у воду. Пора, бач, гулькнула не та. О. 1861. II. 176. 2) Кинуться, броситься, хлынуть. Угор. 3) Крикнуть, хрюкнуть. Угор. Словник української мови Грінченка