Значення в інших словниках
-
гурман —
(солі) голова солі [VI]
Словник з творів Івана Франка
-
гурман —
гурма́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гурман —
-а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гурман —
1. див. ґурман 2. візник, див. кучер
Словник чужослів Павло Штепа
-
гурман —
див. ласун
Словник синонімів Вусика
-
гурман —
гурма́н (франц. gourmand) любитель і знавець витончених страв, ласун.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гурман —
ГУРМА́Н (той, хто любить вишукані страви), ГАСТРОНО́М. — Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик); Він справжній гастроном.
Словник синонімів української мови
-
гурман —
ГУРМА́Н, а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви. — Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 156).
Словник української мови в 11 томах