гурман
Гурман, -на
м. = гуска 2. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гурман — (солі) голова солі [VI] Словник з творів Івана Франка
- гурман — гурма́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гурман — -а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гурман — 1. див. ґурман 2. візник, див. кучер Словник чужослів Павло Штепа
- гурман — див. ласун Словник синонімів Вусика
- гурман — гурма́н (франц. gourmand) любитель і знавець витончених страв, ласун. Словник іншомовних слів Мельничука
- гурман — ГУРМА́Н (той, хто любить вишукані страви), ГАСТРОНО́М. — Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик); Він справжній гастроном. Словник синонімів української мови
- гурман — ГУРМА́Н, а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви. — Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 156). Словник української мови в 11 томах