1. Словник української мови в 11 томах

гурман

ГУРМА́Н, а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви.

— Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 156).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гурман — (солі) голова солі [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. гурман — гурма́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. гурман — -а, ч. Той, хто любить, цінує вишукані страви. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гурман — 1. див. ґурман 2. візник, див. кучер Словник чужослів Павло Штепа
  5. гурман — див. ласун Словник синонімів Вусика
  6. гурман — гурма́н (франц. gourmand) любитель і знавець витончених страв, ласун. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. гурман — ГУРМА́Н (той, хто любить вишукані страви), ГАСТРОНО́М. — Ви гадаєте, що я скнара й гурман, — першим взяв слово Гречкун (Ю. Бедзик); Він справжній гастроном. Словник синонімів української мови
  8. гурман — Гурман, -на м. = гуска 2. Желех. Словник української мови Грінченка