дан

Дан, -ну

м. Столбъ, стоянь. Чуб. VII. 575.

Значення в інших словниках

1. дан — -у, ч. У східних єдиноборствах – ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дан — ДАН, у, ч. У східних єдиноборствах – ступінь досконалості в оволодінні мистецтвом бою. У традиційному карате дани є символом визнання досягнень учнів і майстрів, а не просто приводом одягти новий гарний пояс (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. дан — Павільйон для відпочинку мандрівників. Мав місце в архітектурі Стародавньої Південної Індії.  Архітектура і монументальне мистецтво