данка

Данка, -ки

ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.

Значення в інших словниках

1. данка — да́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. данка — див. данці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. данка — Да́нка, -нки, -нці; да́нки, -нок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)