дарма

Дарма

нар.

1) Ни за что, напрасно, понапрасну. Тоді б не сердився дарма. Ком. II.

2) Ничего не значить, пускай его, ну его, нужды нѣтъ, ничего. Дарма — ярма, аби б воли були. Ном. «Тату! лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль. Ном. № 809. Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже.

3) Не хуже чѣмъ, не уступаетъ. Вітряк меле дарма водяного млина. Н. Вол. у. Таке солодке зілля, дарма патоки. Н. Вол. у.

4) дарма що. Не смотря на то, что; не взирая на то, что; хотя. Одвітував Оврам і каже: Ой зважився б я сказати щось добродієві моєму, дарма, що пил і попіл. Св. П. Дарма, що голий, да в під'язках. посл. дарма-гарма. Ни съ того, ни съ сего. Причепився дарма-гарма, задивився, що я гарна. н. п.

Значення в інших словниках

1. дарма — дарма́ прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дарма — пр., даремно, даремне, марно, по-дурному, надаремно, ур. всує; (пропасти) нізащо, ні за цапову душу, ні за понюх табаки; (без грошей) дурно, даром, задурно, задарма, безплатно, безкоштовно; (без наслідків) як об стіну горохом, як пугою по воді; У ФР.  Словник синонімів Караванського
3. дарма — рідко дарма, дармо. 1》 присл. Те саме, що даремно. || Безплатно, даром. 2》 у знач. присудк. сл., розм. Все одно, однаково, байдуже, неважливо. || Непотрібний хто-, що-небудь. || Немає діла кому-небудь до когось, чогось. || з інфін. Зайве, не варто, годі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дарма — Дарма, верба, що груш нема, аби зеленіла. Іронія з дурня.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. дарма — див. даремно; даром  Словник синонімів Вусика
6. дарма — БА́ЙДУ́ЖЕ (у знач. предик. — не має значення, неважливо), БАЙДУ́ЖКИ розм., ОДНА́КОВО, ВСЕ ОДНО́ (УСЕ́ ОДНО́), ДАРМА́ розм., НЕВА́ЖНО розм., СІ́ЛЬКІСЬ (СІ́ЛЬКОСЬ) заст., ЧХА́ТИ підсил. розм., НАЧХА́ТИ підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. дарма — Дарма́, да́ром, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. дарма — ДА́РМА див. дарма́. ДАРМА́, рідко ДА́РМА, ДА́РМО. 1. присл. Те саме, що даре́мно. Сирітська сльоза не капає дарма (Укр.. присл.., 1955, 137); Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає (Шевч., 1,1951, 4); Хоч ти не геній — не біда.  Словник української мови в 11 томах