дарма
дарма́
рідко дарма, дармо.
1》 присл. Те саме, що даремно.
|| Безплатно, даром.
2》 у знач. присудк. сл., розм. Все одно, однаково, байдуже, неважливо.
|| Непотрібний хто-, що-небудь.
|| Немає діла кому-небудь до когось, чогось.
|| з інфін. Зайве, не варто, годі.
3》 у сполуч. з що. Уживається у знач. байдуже що, нічого що, хоч і.
4》 у знач. присудк. сл. Гаразд, хай.
Великий тлумачний словник сучасної української мови