дереза

Дереза, -зи

ж.

1) раст. a) Caragana frutescens. б) Lycium barbarum. в) Lycopodium clavatum. ЗЮЗО. I. 115, 127. А піди лишень наріж дерези на мітли. Черном.

2) Назойливый человѣкъ. Липне як дереза. Росплакалось дитя як дереза.

3) Ссора. Дереза в хату вкинулась. НВолынск. у. ум. дерезка, дерезонька.

Значення в інших словниках

1. дереза — дереза́ іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дереза — -и, ж. 1》 Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах. 2》 Колючий кущ родини пасльонових, який добре вкорінюється на сухих схилах, скелях, обривах; повій звичайний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дереза — див. нав'язливий; сварка  Словник синонімів Вусика
4. дереза — ДЕРЕЗА́ (колючий чагарник), ПОВІ́Й, ПОВІ́ЙКА. На одному косогорі розрослась густа-прегуста дереза, терен та шипшина (І. Нечуй-Левицький); Обабіч (дороги) були рови, засипані торішнім бур'яном та сміттям, а вже вище, над ровами...  Словник синонімів української мови
5. дереза — Дереза́, -зи́, -зі́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. дереза — ДЕРЕЗА́, и́, ж. 1. (Carаgаna frutex). Розгалужений кущ родини бобових, що росте в степу, по степових схилах. На плато вони [чагарникові зарості] утворені в основному дерезою (Carаgапа frutex) (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 54). 2. (Lyсіит barbarum).  Словник української мови в 11 томах