де-не-де

Де-не-де

нар. Кой-гдѣ. Удосвіта встав я... темно ще на дворі, де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв. Тілько де-не-де димок над кучею золи піднімається та по вітру як давнішняя слава Синопа розлітається. Морд. (Млр. л. сб. 92).

Значення в інших словниках

1. де-не-де — де-не-де́ прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. де-не-де — присл., розм. В окремих місцях, рідко, мало де.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. де-не-де — див. мало; рідко  Словник синонімів Вусика
4. де-не-де — ЗРІ́ДКА (в окремих місцях, не суцільно), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕ́-ДЕ, ДЕІ́НДЕ, МІСЦЯ́МИ, ПОДЕ́КУДИ. Софія йде на довгу веранду, зрідка повиту диким виноградом (Леся Українка); По хатах ще де-не-де світилися вогники (М.  Словник синонімів української мови
5. де-не-де — Де-не-де́, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. де-не-де — ДЕ-НЕ-ДЕ́, присл., розм. В окремих місцях, рідко, мало де. Верби стоять — не стенуться. Проз їх віти де-не-де визирають далекі зорі (Вас., І, 1959, 131); Лише де-не-де спалахували і мерехтливо миготіли сліпенькі вогники (Смолич, V, 1959, 215).  Словник української мови в 11 томах