дзвінкий
Дзвінкий, -а, -е
Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Словник української мови ГрінченкаДзвінкий, -а, -е
Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Словник української мови Грінченка