дзижка

Дзиґа, -ґи

ж.

1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147.

2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. ум. дзижка.

Значення в інших словниках

1. дзижка — Дзи́жка, -жки, -жці; дзи́жки, -жок (зменш. від дзи́ґа)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)