дзижка Дзи́жка, -жки, -жці; дзи́жки, -жок (зменш. від дзи́ґа) Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках дзижка — Дзиґа, -ґи ж. 1) Волчекъ, юла. Крутиться як дзиґа. Ном. № 5756. Біга як дзиґа. ЗОЮР. І. 147. 2) Вертлявый, рѣзвый человѣкъ, непосѣда. ум. дзижка. Словник української мови Грінченка